Інформація про КУ " ІНКЛЮЗИВНО_РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР" ГОРОДОЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Адреса та контакти
32000, Хмельницька область, м. Городок, вул. Шевченка 34
телефон 0974620664
електонна пошта 42368894a@gmail.com
Графік роботи
Понеділок-четвер
08.00-1615
П'ятниця
08.00-16.00
обідня перерва
12.00-13.00
Завдання ІРЦ
Проведення комплексної оцінки:
- оцінка фізичного розвитку
- оцінка мовленнєвого розвитку
- оцінка когнітивної сфери
- оціка емоційно-вольової сфери
- оцінка освітньої діяльності.
Участь у роботі команд психолого-педагогічного супроводу;
Консультування та методична допомога педагогічним працівникам;
Консультативна та психологічнадопомога батькам та законним представникам;
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.
Хто може звернутися до ІРЦ для проходження комплексної оцінки?
- батьки ( один з батьків) або інші законні представники особи з особливими освітніми потребами;
- особа, яка досягла 14 років ( за погодженням із батьками, іншими законними представниками);
- органи опіки і піклування ( у разі непризначення законного представника у відповідному законному порядку);
- повнолітня особа.
Перелік документів для проведення комплексної оцінки
- письмове звернення ( заява) до ІРЦ батьків та законних представників;
- документи, що посвідчують особу заявника ( паспорт);
- свідоцтво про народження дитини;
- індивідуальна програма реабілітації ( у разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю);
-психолого-педагогічна характеристика особи;
-зошити з рідної мови,математики, результати навчальних досягнень, малюнки;
документи щодо додаткових обстежень особи.
Забезпечення умов навчання дітей з особливими освітніми потребами через впровадження інклюзивної освіти
У сучасному світі в кожній країні існує нагальна потреба у розробці та впровадженні підходу, який би забезпечував рівні умови для навчання всіх дітей, незалежно від їх особливих освітніх потреб. Інклюзивна освіта є ключовим чинником у забезпеченні освіти без дискримінації та нерівності. Вона є не лише актуальним соціальним аспектом, але й одним із прогресивних напрямків розвитку сучасної української школи.
Передбачає повноцінну участь дітей з особливими освітніми потребами у навчальному процесі, без відокремлення від основної частини учнів. Але за цих умов проводиться забезпечення відповідності потребам особливих учнів та їх різнобічної підтримки на всіх етапах освітнього процесу. Включення інклюзивної системи до концепції навчальних закладів активно пропагується та регулюється державою на законодавчому рівні.
Сьогодні про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах ми можемо говорити мовою прийнятих нормативно-правових документів в Україні, які закріплюють державні гарантії щодо надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Це:
1. Закон України «Про освіту» (Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу, 6 липня 2010 року № 2442-УІ). Згідно з внесеними в ньому змінами загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами;
2. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена Наказом МОН України від 01.10.2010 року № 912), в змісті якої визначені шляхи впровадження інклюзивної освіти.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017р. № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (зі змінами)
5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти та дошкільної освіти»
6. Лист Міністерства освіти і науки України від 15.06.2022р. № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами».
7.Лист Міністерства освіти і науки України від 31.08.2023р. № 1/13094-23 «Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році»
В Законі також визначена термінологія:
індивідуальна освітня траєкторія - персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;
індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;
індивідуальний навчальний план - документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;
інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;
інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.
Інклюзивна освіта ґрунтується на 8 основних принципах:
1. Цінність дитини не залежить від її здібностей та досягнень.
2. Кожна дитина здатна відчувати і думати.
3. Кожна дитина має право на спілкування і на те, щоб бути почутим.
4. Усі діти мають потребу один в одному.
5. Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних
взаємин.
6. Усі діти потребують підтримки і дружби ровесників.
7. Для всіх дітей досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони
можуть робити, ніж у тому, що не можуть.
8. Різноманітність посилює всі сторони життя дитини.
Реалізація інклюзивної моделі освіти потребує роз’язання низки завдань:
-Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв
освітні потреби всіх дітей.
У 2024-2025 н. р. у школі згідно висновкі ІРЦ та наказу по школі «Про організацію інклюзивної форми навчання для дітей з ООП» організоване інклюзивне навчання для 7 учнів. Роботу інклюзивних класів організовано згідно нормативно-правовим документам. Відповідальними за даний напрямок роботи призначено заступника з навчально- виховної роботи ДЕМЧУК О.В. (інклюзивне навчання)
Організація інклюзивного навчання в школі відбувається за наявності заяв батьків, висновків ІРЦ. Освітній процес в класах з інклюзивним навчанням організований згідно з робочим навчальним планом школи, складеним на підставі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів. В кінці кожного семестру здійснюється моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень.
Асистенти вчителів здійснюють соціально-педагогічний супровід дітей з ООП. Зусилля вчителів-асистентів спрямовані на адаптацію навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, залучення їх до різних видів діяльності під час уроків. Особливо дієвою і корисною для дітей з ООП є індивідуальна робота, спрямована на допомогу у виконанні навчальних завдань, закріпленню конкретних умінь і навичок, додаткове пояснення тем з предметів, які не були достатньо засвоєні.
- Розробити систему надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами.
Згідно висновків ІРЦ організовано проведення корекційно-розвиткових занять з учнями з урахуванням програм згідно рівнів підтримки. Корекційно-розвивальна робота – комплекс заходів системного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в процесі навчання, спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення і особистості дитини. Корекційно-розвивальна робота реалізується через корекційно-розвиткові заняття за напрямками згідно індивідуальним особливостям учнів. На початку навчального року по школі виданий наказ «Про створення психолого-педагогічної команди». В неї ввійшли заступники директора з навчальної роботи, класні керівники інклюзивних класів, вчителі-предметники, вчителі, які проводять корекційно-розвиткові заняття, батьки учнів з ООП. Спеціалістами були складені індивідуальні програми розвитку для кожного учня, які містять в собі: інформацію про учня, актуальний рівень розвитку, знань і умінь учня, індивідуальний навчальний план.
Вчителями, що проводять додаткові корекційно-розвивальні заняття складені календарно-тематичні плани, затверджені графіки занять.
Корекційно-розвивальна робота на заняттях з розвитку мовлення спрямована на виправлення недоліків звуковимови, розвиток зв’язного мовлення, формування граматично правильної мови, збагачення словникового запасу.
Основний напрям роботи на заняттях з розвитку когнітивних здібностей – це корекція пізнавальної діяльності (операцій мислення – аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, довільного зорово-слухового сприйняття; довільної уваги – концентрації і розподілу; процесів запам’ятовування і відтворення інформації)
- Створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його
межами.
Організація освітнього процесу за індивідуальною програмою розвитку забезпечує не тільки певний освітній рівень дитини згідно його здібностей, можливостей, але і розвиток його схильностей, талантів. Для реалізації цієї задачі діти даної категорії залучаються до участі у позашкільній діяльності, класних і загальношкільних заходах.
- Залучення батьків до освітнього процесу.
Для успішної реалізації інклюзії в навчальному закладі надзвичайно важливим є залучення батьків до навчально-виховного процесу та участі у розробці навчальних планів.
Без співпраці та допомоги батьків інклюзія неможлива. Батьки – перші вчителі дитини і залишаються ними усе життя. Батьки можуть допомагати в якості вчителів удома і в класі. Вони – захисники інтересів своєї дитини.
Батьки краще за інших розуміють, що необхідно їхній дитині і тому ухвалюють рішення щодо її розвитку та освіти.
Тому дієвим та першим етапом роботи з батьками є індивідуальні, групові, сімейні консультування. Важливо з’ясувати взаємовідносини між дитиною й самими батьками, а також реагування дорослих членів родини на ступінь неповноцінності дитини. Встановити довірливі стосунки з батьками, ознайомити їх з перевагами інклюзивної освіти.
Спеціалісти стверджують, що якщо дитина з особливими потребами вчиться у колективі звичайних здорових дітей, це позитивно впливає на дітей з особливими освітніми потребами (їхній розвиток пришвидшується).
Навчання в інклюзивних класах допомагає їм адаптуватися до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. Вчить дітей, які поряд спілкуватися на рівних, працювати та допомагати разом.
Для того, щоб дитина нормально розвивалася і добре себе почувала, батьки та школа повинні стати для неї однією великою сім’єю.
Таким чином, проведення ефективної корекційно-розвивальної роботи в цілому здійснюється завдяки співробітництву всіх педагогів, батьків та адміністрації школи.
Впровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах передбачає не лише включення дітей з особливими освітніми потребами до освітньої діяльності, а й облаштування для них комфортного середовища. Одним з пріоритетних напрямків створення інклюзивного простору є функціонування ресурсної кімнати.
Ресурсна кімната – це спеціально організований простір, де надаються психолого-педагогічні послуги та проводяться корекційно-розвиткові заняття.
Основне призначення ресурсної кімнати – створення комфортного простору для організації процесу навчання дітей з особливими освітніми потребами на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання.
Правильно організоване та структуроване середовище допомагає дитині оволодіти навичками взаємодії з зовнішнім середовищем. Ресурсна кімната дозволяє дитині з ООП не лише навчатися, розвиватися, а й відпочивати, адже розумове, фізичне та емоційне перенавантаження негативно впливають на самопочуття дитини. Спеціально організований простір сприяє гармонізації психоемоційного стану, максимально розкриває освітній і особистісний потенціал дитини.
Особливістю такої кімнати є чітко структуровані та організовані зони: навчально-пізнавальна, побутово-практична, ігрова, або зона психологічного розвантаження.
Отже, впровадження інклюзивної освіти є важливим для забезпечення умов навчання дітей з особливими освітніми потребами.
- Оцінка потреб учнів: Вивчення особливостей учнів, зокрема, дітей з особливими освітніми потребами є першокроковою задачею. Це допоможе врахувати їхні потреби та обмеження для оптимізації навчального процесу.
- Навчальні методи: Навчальні методики та підходи повинні бути гнучкими та диференційованими, щоб вони могли враховувати індивідуальні особливості та потреби всіх учнів. Індивідуальні плани навчання та навчальні матеріали, що підходять для різних стилів навчання, можуть бути ефективними.
- Навчальне середовище: Створення безпечного, комфортного та дружнього середовища в школі має велике значення. Фізичний простір школи повинен бути зручним для дітей з руховими обмеженнями.
4. Професійний розвиток вчителів: Вчителі мають вирішальне значення у створенні інклюзивної освіти. Необхідно забезпечити їх постійний професійний розвиток з питань інклюзії, специфіки роботи з дітьми з особливими потребами.
5. Співпраця з батьками та громадою: Активна участь та співпраця з батьками та громадськістю суттєво підвищує ефективність інклюзивної освіти.
6. Моніторинг та оцінювання: Хоча інклюзивна освіта є важливою, потрібно приділяти велику увагу її моніторингу та оцінюванню. Це дає змогу вчасно коригувати процес, а також оцінювати ефективність здійснюваних змін.
Впровадження інклюзивної освіти є складним процесом, що потребує часу, ресурсів і підтримки всіх учасників освітнього процесу. Однак, результат - повноцінне включення дітей з особливими освітніми потребами в навчання і життя спільноти - вартий зусиль.